Ось, що ваш кіт справді думає про вас: ви будете здивовані

Люди завжди цікавилися, що відбувається в головах іхніх домашніх улюбленців. І якщо за поведінкою собаки дуже легко зрозуміти, чи він вас любить, з котами ситуація трошки інакша.

Про пухнастиків National Geographic поговорило з експертом з котячої поведінки Джоном Бредшоу. За його словами, коти, ймовірно, думають про нас як про великих котів, які не вміють бути котами.

Бредшоу каже, що коти рідко змінюють свою поведінку, коли взаємодіють з людьми. Тоді як собаки в присутності людини одразу перемикаються в режим "людина", коти демонструють ті ж самі соціальні сигнали, що і в спілкуванні з іншими котами.

"Вони, очевидно, знають, що ми більші за них, але, схоже, не надто змінили свою соціальну поведінку. Задирають хвости догори, труться об наші ноги, сидять поруч і доглядають за нами – це саме те, що коти роблять одне з одним", – пояснює Бредшоу.

Іншими словами, коти – це незалежні душі, які відмовляються змінюватися на догоду людині. І саме за це ми їх любимо! Але що ж вони справді думають про нас – своїх господарів? Із цим питанням спробував розібратися портал Сattitude Daily.

"Тобі пощастило, що ми вирішили прикрасити твоє життя своєю присутністю".
На відміну від собак, люди не одомашнювали котів. Насправді, швидше за все, все було навпаки. На шляху свого розвитку людина почала займатися сільським господарством для отримання їжі. Разом з овочами та зерновими з'явилися і шкідники, які створили проблему для нас, але стали легкою здобиччю для місцевих котів.

Ці перші котячі швидко зрозуміли, що люди готові давати їм їжу та притулок в обмін на їхні послуги з винищення гризунів. Відтоді коти взяли верх, знаючи, що ми потребуємо їх набагато більше, ніж вони нас.

"Ми нявкаємо, щоб маніпулювати вами".
В інтерв'ю для National Geographic Джон Бредшоу розповів про соціальний інтелект котів та їхню здатність маніпулювати своїми господарями. Наприклад, коти дуже голосно "розмовляють" з людьми, але для спілкування між собою використовують переважно мову тіла. Це свідчить про те, що вони адаптували свою поведінку для того, щоб отримати від нас те, чого хочуть. У них навіть є різні нявкання, які означають різні речі, наприклад, "Я хочу уваги" і "Нагодуй мене зараз!".

"Ми чуємо, як ви нас кличете, але нам байдуже".
У японському дослідженні, до якого залучили 20 котів, дослідники поставили кожній тварині по три записи людей, які називали їхні імена – двох незнайомців і їхніх господарів. Хоча коти постійно демонстрували рухи вухами і головою, що означали впізнавання голосу господарів, жоден з них не почав нявкати і не наблизився до мовця. Коти були однаково незацікавлені в тому, щоб бачити своїх господарів, як і в тому, щоб бачити незнайомців.

"Ми просто не дуже тебе любимо".
Відомий експеримент "Дивна ситуація" допоміг довести, що і діти, і собаки мають потужний зв'язок зі своїми опікунами. Вони демонструють явні ознаки радості, коли їхні батьки (чи господарі у випадку з тваринами) повертаються після того, як залишили їх у незнайомому приміщенні. Однак, коли той самий експеримент був модифікований для котів, лише третина з них продемонструвала чіткі ознаки надійної прив'язаності до своїх господарів.

Однак ці результати не обов'язково означають, що наші коти нас не люблять. Скоріше, їх можна розглядати як доказ того, що пухнастики набагато більш незалежні та впевнені в собі, ніж собаки чи навіть маленькі діти.

Стало відомо, чому коти люблять "полювати" на лазерні указки
Мабуть, кожен, в кого є кіт, бодай раз грався з улюбленцем за допомогою лазерної указки. Пухнастики дуже люблять цю розвагу.

Секрет в тому, що навіть попри зручне місце для сну та періодичні пестощі, коти залишаються хижаками, і їхні інстинкти нікуди не зникають. Крапка від лазерної указки не сприймається ними як "миша", яку потрібно вполювати. Але їм все одно цікаво грати в цю гру.

Але є важливий момент: ніколи не наводьте лазерну указку на очі ваших домашніх улюбленців. Це може зашкодити їхньому зору.